Рассмотрена роль культуры в жизни общества и личности. Детально проанализированы вопросы развития культуры и ее основные достижения в период первобытнообщинного строя, эпоху Древнего Востока, Античного мира, Средневековья, Возрождения и Реформации. Охарактеризовано формирование европейской культуры Нового времени (XVII - XVIII вв.). Значительное внимание уделено истории украинской культуры, в частности, после монголо-татарского нашествия, в условиях национально-освободительного движения (XVI - XVIII вв.), а также достижениям, проблемам и перспективам культуры современной Украины.

На примере ряда масличных культур продемонстрирована эффективность методов отбора холодоустойчивых, засухоустойчивых и скороспелых генотипов в мужском гаметофитном поколении. Освещены методы оценки устойчивости растения к абиотическим факторам среды по его мужскому гаметофиту, а также жирнокислотного состава семян по пыльце. Предложены искусственные питательные среды для проращивания пыльцевых зерен и способы сохранения жизне- и оплодотворяющей способности пыльцы.

Розглянуто філософсько-педагогічні інтенції символічного інтеракціонізму Дж.Г.Міда. Значну увагу приділено еколого-естетичному аспекту реконструкції соціокультурної еволюції моралі, основним принципам синергетики, проблемам виживання людства у сучасному екологічному середовищі тощо. Охарактеризовано становлення новітньої філософії у Києво-Могилянській академії у XVIII ст. Окреслено шляхи удосконалення соціального механізму впливу військового середовища на духовність військовослужбовців.

Проаналізовано проблему розуміння часу як історичного буття та з'ясовано сутність влади у філософсько-історичній думці Київської Русі, а також естетичні особливості стінописів дерев'яних церков Марамороша XVII - XVIII ст. Окремі статті присвячено філософським аспектам науково-матеріалістичного аналізу усуспільнення власності, етичним категоріям, історичній свідомості, модернізації системи виховання українського студентства, поняттям абсолюту та абсолютного знання у трансцендентальній філософії Фіхте та філософії тотожності.

Проаналізовано становлення філософської антропології у духовній культурі України. Значну увагу приділено неофрейдистській концепції існування людини, категорії абсолюту в естетиці українського нефігуративного живопису, орфічним мотивам вшанування пам'яті, проблемі життя та смерті у давньоукраїнській філософській думці, а також концепції "космічного динамізму" К.Малевича.

Висвітлено актуальні проблеми історії вітчизняної та зарубіжної філософії, етики, культурології, соціології та політології. Розкрито деякі аспекти осмислення суспільства у комунікативній філософії Ю.Габермаса. Досліджено психофізіологічні фактори у системі духовної творчості людей "колискових цивілізацій". Значну увагу приділено світоглядній компоненті соціальної поведінки особистості, фундаментальним цінностям української молоді та гуманістичній спрямованості структурної антропології Леві-Строса.

Вивчено зв'язок між гаметофітним і спорофітним поколіннями соняшника за вмістом олеїнової кислоти. Встановлено, що вміст цієї кислоти в ліпідах пилку низькоолеїнової (за спорофітом) лінії був майже втричі меншим, ніж у високоолеїнового аналога. Суттєві відмінності між порівнюваними зразками спостерігались і за вмістом ліноленової та пальмітинової кислот. На прикладі сорту ВНІІМК 8883 показано, що вміст олеїнової кислоти у насіннєвому потомстві від самозапилення більш високоолеїнової за пилком рослини у порівнянні з низькоолеїнової був суттєво вищим. Припущено, що підхід, який базується на оцінці пилку за вмістом у ліпідах деяких жирних кислот, може використовуватися для раннього скринінгу в селекції соняшника на якість олії.

Уперше досліджено світоглядно-методологічні проблеми сучасної філософії, зокрема її "поворот" від гносеологічно-методологічної установки до праксеологічної, від концепції глобального універсалізму до конкретно-історичного апріорі. Висвітлено шляхи входження сучасної філософії у новий режим дискурсу, який характеризується посиленою увагою до інтерсуб'єктивних структур самосвідомості, питань становлення філософської теорії, пошуком та осмисленням інваріантних структур "життєвого світу". Визначено сутність і характерні риси нового соціально-політичного проекту сучасності, у якому поєднані етика, право та політика.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60 + П214.160.5-317.5

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*333 + Е522*925

Рубрики:

Загальна ботаніка

Cormophyta (Embriophyta, Telomophyta) Вищі рослини

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*446.22 + П214.19-317

Рубрики:

Загальна ботаніка

Інші олійні культури

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено актуальні проблеми з історії вітчизняної та зарубіжної філософії, соціальної філософії, культурології, релігієзнавства. Описано соціонормативну функцію естетичного у філософсько-антропологічній концепції буття. Розглянуто питання переосмислення трансцендентності буття в ракурсі постмодерну, неоліберальної глобалізації, осмислення свободи в аспекті українського державотворення, національної свідомості у контексті антропологічно-екзистенційного виміру. Проаналізовано взаємозв'язок філософії та конфліктології, розвиток культури та формування особистої безпеки воїна Збройних сил України.

Освещены актуальные проблемы по истории отечественной и зарубежной философии, социальной философии, культурологии, религиоведению. Описана соционормативная функция эстетического в философско-антропологической концепции бытия. Рассмотрены вопросы переосмысления трансцендентности бытия в ракурсе Постмодерна, неолиберальной глобализации, осмысления свободы в контексте развития украинского государства, национального сознания в контексте антропологическо-экзистенциального измерения. Проанализированы взаимосвязь философии и конфликтологии, развитие культуры и формирование личной безопасности воина Вооруженных Сил Украины.

Висвітлено актуальні проблеми з історії вітчизняної та зарубіжної філософії, соціальної філософії, релігієзнавства. Розкрито сутність філософії та проаналізовано її соціальну роль. Розглянуто основні категорії патристичної метафізики, питання генезису феномену самосвідомості в історії філософії. Значну увагу приділено проблемам співвідношення філософії та релігії. Визначено тенденції альтернативних моделей майбутнього суспільства.

Освещены актуальные проблемы по истории отечественной и зарубежной философии, социальной философии, религиоведению. Раскрыта сущность философии и проанализирована её социальная роль. Рассмотрены основные категории патристической метафизики, вопросы генезиса феномена самосознания в истории философии. Значительное внимание уделено проблемам соотношения философии и религии. Определены тенденции альтернативных моделей будущего общества.

Висвітлено актуальні проблеми з історії вітчизняної та зарубіжної філософії, соціальної філософії, релігієзнавства. Проаналізовано формування та розвиток філософсько-правових поглядів Гегеля. Розглянуто проблему агресії у філософії життя Ніцше, Лоренца і Фрейда, екзистенційну проблематику у творчості іспанського філософа Мігеля де Унамуно, питання двоїстості людської природи. Викладено концепцію софійності в християнській культурі, описано культурно-естетичний феномен ікони в контексті сьогодення.

Освещены актуальные проблемы по истории отечественной и зарубежной философии, социальной философии, религиоведению. Проанализированы формирование и развитие философско-правовых взглядов Гегеля. Рассмотрены проблема агрессии в философии жизни Ницше, Лоренца и Фрейда, екзистенционная проблематика в творчестве испанского философа Мигеля де Унамуно, вопросы двойственности человеческой природы. Представлена концепция софийности в христианской культуре, описан культурно-эстетический феномен иконы в контексте современности.

Висвітлено новітні філософські стратегії свободи, розглянуто питання теорії пізнання та аналітичної філософії, зародження української "модерної" нації в історіософському аспекті. Наведено філософсько-етичний аналіз феномену смерті в контексті проблеми сенсу життя, а також порівняльний аналіз проблеми етичних цінностей Заходу і Сходу. Розкрито значення екобіотичного світогляду у формуванні екологічної діяльності особистості.

Освещены новейшие философские стратегии свободы, рассмотрены вопросы теории познания и аналитической философии, зарождения украинской "модерной" нации в историософском аспекте. Приведен философско-этический анализ феномена смерти в контексте проблемы смысла жизни, а также сравнительный анализ проблемы этических ценностей Запада и Востока. Раскрыто значение экобиотического мировоззрения в формировании экологической деятельности личности.

Розглянуто проблему соціальної відповідальності політичного лідера в філософському контексті. Висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження національної самосвідомості українського народу, а також концептуально-методологічні засади аналізу етнонаціонального буття. Визначено тенденції становлення психології релігії як релігієзнавчої дисципліни. Викладено культурологічний підхід до питання про співвідношення релігії та культури.

Рассмотрена проблема социальной ответственности политического лидера в философском контексте. Освещены теоретико-методологические основы исследования национального самосознания украинского народа, а также концептуально-методологические основы анализа этнонационального бытия. Определены тенденции становления психологии религии как религиоведческой дисциплины. Представлен культурологический подход к вопросу о соотношении религии и культуры.

Розкрито світоглядні засади та висвітлено просвітницький потенціал біорегіоналізму. Наведено порівняльний аналіз лінгвокультурокодів в країнах континентальної Європи та США, а також аналіз богословської та філософської інтерпретацій людини в контексті трансцендентності. Розглянуто питання світоглядного відображення взаємодії життя і смерті в народній обрядовості. Визначено етнонаціональний чинник у безпеці суспільства в соціально-філософському аспекті.

Освещены мироззренческие основы и просветительский потенциал биорегионализма. Приведен сравнительный анализ лингвокультурокодов в странах континентальной Европы и США, а также анализ богословской и философской интерпретаций человека в контексте трансцендентности. Рассмотрены вопросы мировоззренческого отражения взаимодействия жизни и смерти в народной обрядовости. Раскрыт этнонациональный фактор в безопасности общества в социально-философском аспекте.

Розглянуто питання осмислення перспектив людини та суспільства у філософії українського бароко. Проаналізовано модифікації форм спадкоємності культури в контексті сучасних ціннісно-смислових орієнтацій. Висвітлено соціологічну проблематику узагальнення образів інформаційного суспільства, концептуальні засади формування та функціонування інституту соціальної реклами, шляхи вирішення соціально-моральних конфліктів.

Рассмотрены вопросы осмысления перспектив человека и общества в философии украинского барокко. Проанализированы модификации форм преемственности культуры в контексте современных ценностно-смысловых ориентаций. Освещены социальная проблематика обобщения образов информационного общества, концептуальные основы формирования и функционирования института социальной рекламы, пути решения социально-моральных конфликтов.

Представлено комунікативно-діалогічну концепцію ідентичності в контексті сучасних філософських дискусій. Розглянуто проблему особистості в цивілізаційному вимірі, текстоцентричність як визначальну засаду історико-філософського дослідження. Проаналізовано особливості містики просвітлення у західноєвропейському християнстві. Висвітлено питання феноменологічної аксіології як методологічну основу сучасного етичного перфекціонізму, феномен когнітивного плюралізму у соціальному пізнанні.

Представлена коммуникативно-диалогическая концепция идентичности в контексте современных философских дискуссий. Рассмотрены проблема личности в цивилизационном измерении, текстоцентричность как определяющая основа историко-философского исследования. Проанализированы особенности мистики просветления в западноевропейском христианстве. Освещен вопрос о феноменологической аксиологии как методологической основе современного этического перфекционизма, раскрыт феномен когнитивного плюрализма в социальном познании.